Як уже повідомлялося, православну громаду у Воловці та Канорі в 1925 році заснував емігрант з Росії (а можливо, з України, бо розмовляв українською мовою) о. Лев Тиблевич, що став тут першим православним священиком. Ініціатором православного руху з місцевих людей був Андрій Беца.
Свято-Вознесінська церква Воловця, яка на даний час є власністю православної громади, що належить до московського патріархату, збудована у 1888-1895 роках. За переказами, її почергово будувала греко-католицька та православна церковні громади селища. Дзвони було перенесено з пошкодженої в 1943 р. дерев"яної православної церкви, яку місцеві люди з Мадяровиці, чиї будинки постраждали внаслідок залізничної аварії, розібрали собі на житло.До 1946 року храм належав креко-католицькій громаді, а після ліквідації греко-католицької митрополії, церковну громаду приписано до московського православного патріархату і передано їй храм.
З 2002 року і до цього часу православним священником є протоієрей о. Роман Глюдзик. Незважаючи на свій молодий вік, за його натхненням громада зібрала кошти і замовила новий розпис храму, який виконано у 2005-2006 роках. У 2007 році реставровано обрамлення іконостасу 1965 року виготовлення. Також побудовано біля церкви допоміжне приміщення, яке гармонійно відповідає будівлі храму. У 2014 році відремонтувано та пофарбовано зовнішні стіни самого храму, перекрито дах, куполи, відновлено хрести. Будова храму має тепер доглянутий, ошатний вигляд і є однією з окрас селища. На території храму стоїть старий кам"яний хрест (Картинка 1). За переказами, він був виготовлений коштом сім"ї Баганичів і у 1904 році встановлений у центрі селища. За часів радянської влади хрест скинули у Вичу, та віряни вночі витягли його, перевезли на возі і встановили біля церкви.
У публікації використано матеріали закоханої в наш край завідуючої районної бібліотеки Валентини Анатоліївни Шугаєвої (нині на пенсії) та спогади односельців. В разі перекручення фактів чи інших помилок, будемо вдячні за уточнення і доповнення штрихів історії та сьогодення нашого селища.
Питання приналежності церковної громади, а відповідно і храму, до того чи іншого патріархату, належить виключно до компетенції церковної громади. Все залежить від волі вірян даної громади, вони вправі зібратися і вирішити свою належність, при цьому жодних дозволів на це їм не потрібно і заборонити також ніхто не має права.
