Вітаємо всіх з Днем української писемності та мови, який щороку відзначається 9 листопада. В першу чергу вітаємо вчителів та викладачів української мови, працівників бібліотек, культури, письменників, всіх тих, хто доносить до нас літературну українську мову.
Ось як відгукувалися про рідну мову наші великі класики і відомі сучасники:
Т. Шевченко: "Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча, Хоч без лаврового вінка".
О. Олесь: "Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу".
А. Білоус: "Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе до тла".
П. Мовчан: "Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, "верхньою свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена".
Не тільки народ формує мову, а й кожна мова програмує свого носія - http://uainfo.org/blognews/527023-yak-ukrayinska-ta-rosyska-movi-programuyut-osobistst.html. Отож навчаймося літературної української мови, сягаймо її глибин і вершин, але не забуваймо й ту мову, якою розмовляли наші діди-прадіди. Самобутній закарпатський діалект із розмаїтістю унікальних місцевих говорів, говірок, є одним із народних джерел, які на рівні з іншими діалектами, постійно живлять літературну українську мову. Мова, яка має діалекти, є живою і постійно розвивається.
