Покровська церква із села Канора стоїть у центрі музейної зони «Карпати» музею нородної архітектури та побуту с. Пирогово, на найвищому пагорбі.
Церкву збудували 1792 року в селі Плоске (нині Свалявського району Закарпатської області), а пізніше, розібравши, перевезли в Канору. У 1926-му — ще раз розібрали й перевезли, поставивши цього разу на високому відкритому пагорбі у Воловці. І, нарешті, 1976 року храм у той-таки самий спосіб опинився в Музеї народної архітектури та побуту в Києві, де й став композиційним центром експозиції історико-етнографічної зони «Карпати». Мабуть, ми не знайдемо в Україні жодної іншої церкви, яку стільки разів транспортували б із місця на місце. І це при тому, що, будучи шедевром архітектури, вона не втратила під час цих розбирань, перевезень і складань на нових місцях своїх високих мистецьких якостей. Церква тризрубна, триверха, складена з дубових брусів і покрита Ґонтом. Центральний зруб однієї ширини з притвором. Вівтар гранчастий, найнижчий із трьох зрубів. Центральний зруб має пластичний бароковий верх із трьома заломами. Над притвором здіймається каркасна вежа-дзвіниця із двоярусним бароковим завершенням. Центральний зруб та притвор оточує опасання на різьблених стовпчиках із підкосами. Ця пам'ятка архітектури національного значення є найкращим витвором лемківської школи народного зодчества. Внутрішнє оздоблення можна переглянути за посиланням - http://3dzoom.com.ua/uk/34-slideshow/46-cerkva.
В публікації використано матеріали сайту - http://andy-babubudu.livejournal.com/66188.html.
